Розв'язання географічних задач
Географія як наука. Форма і рух Землі.
http://merkator.org.ua/wp-content/uploads/2019/01/budova-atmosfery-1.png
Способизображення Землі.
Загальна характеристика оболонок Землі.
Загальна характеристика материків та океанів.
Фізико-географічна характеристика України.
Економіко-географічна характеристика України.
Сучасна політична карта світу.
Світове господарство та міжнародний географічний поділ праці.
Підсумковий тест
Довідник з географії
для підготовки до ДПА та ЗНО
учнів 9-11 класів
Українські землі, що входять до складу інших країн
Країна
|
Назва землі
|
Польща
|
Надсяння (Перемишльщина), Холмщина, Підляшшя, Північна Лемківщина
|
Словаччина
|
Пряшівщина, Південна Лемківщина
|
Румунія
|
Мармарощина, Задунайщина
|
Росія
|
Донщина, Кубань
|
Білорусь
|
Берестейщина
|
Формування території України
Рік
|
Назва території
|
1939
|
Західні області України (Волинська, Львівська,Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська)
|
1940
|
Північна Буковина (Чернівецька), Бессарабія (Одеська)
|
1945
|
Закарпатська Україна
|
1954
|
Кримська область
|
1991
|
Підтверджені кордони сучасної України
|
Картографічні способи зображення географічних об’єктів та явищ
Значкові
|
Площадні (контурні)
|
Ізолінії
|
Позамасштабні(геометричні, буквені, наочні: міста,корисні копалини)
|
Спосіб ареалів(позначення зони поширення певного явища:льодовики, багаторічна мерзлота, болота, заповідники, басейни корисних копалин)
|
Горизонталі (рельєф)
|
Лінійні (показують об’єкти лінійної протяжності:берегова лінія, кордони, річки, межі).
|
Спосіб якісного фону (поділ території на однакові в якісному відношенні частини:держави, АТП, геологічна будова, ґрунти, природні зони, ландшафти спеціалізація господарства)
|
Ізотерми (середні температури повітря)
|
Знаки руху(для зображення різних просторових переміщень: напрям вітрів і течій, транспортні перевезення)
|
Статистичні
1.картограми використовують для показу відносних стат. показників:середньої врожайності с/г культур
|
Ізобари (атмосферний тиск)
|
2. Картодіаграми длявідображення абсолютних стат. Показників в окремих одиницях АТП: кількість шкіл, посівні площі зернових культур в областях
|
Ізогієти (кількість атмосферних опадів)
|
Класифікація країн за формою правління
Форми правління
| |||
Республіки
148
|
Монархії - 30
|
Держави у складі співдружності 14
|
Джамахірія
(Народовладдя)- 1
|
Президентські:США, Франція, Бразилія, Аргентина…
|
Конституційні – 23
Тонга(Ок.), Лесото, Марокко, Свазіленд (Аф.), Бахрейн, Йорданія, Камбоджа, Кувейт, Малайзія, Непал, Таїланд, Японія (Азія), Андорра. Бельгія, В.Б., Данія, Іспанія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Норвегія, Швеція (Європа)
|
Де-юро: голова держави – королева Великої Британії
Де-факто: є власний уряд
Канада, Австралія. Нова Зеландія, Папуа-Нова Гвінея, Тувалу, Антигуа й Барбуда, Багамські о-ва, Барбадос, Беліз, Гренада, Сент-Вінсент і Гренадини, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Ямайка
|
Лівія
|
Парламентські:ФРН, Італія, Індія…
|
Абсолютні – 5
Бруней, Бутан, Катар, ОАЕ, Оман;
| ||
Президентсько-парламентські:Росія, Україна, Польща…
|
Теократичні – 2
Ватикан, Саудівська Аравія
| ||
Періоди і етапи формування політичної карти світу
Назва
|
Час
|
Характерні риси
|
Давній
період
|
ІV тис. до н. е. –
кінець ІV тис. н.е.
|
Утворення перших держав на Близькому Сході, Індостані, Східній Азії. Розширення держав і поява нових. Зникнення більшості стародавніх держав
|
Середньовіччя
|
Початок V –
Середина XVIIст.
|
Виникнення нових держав, які швидко розпадаються. Поступове об’єднання дрібних держав. Утворення перших колоніальних імперій (Османської, Португальської, Іспанської)
|
Новий час
|
Сер. XVII –
Початок
ХХ ст..
|
Поява нових колоніальних імперій, їхнє розширення і зміцнення. Колоніальний поділ усього світу між невеликою кількістю найсильніших країн.
Початок нового періоду переділу світу.
|
Новітній час
|
Із 1914 р. і триває зараз
1 етап до 1939 р.
2 етап – до сер.
50-х років
3 етап – до сер.
80-х років
4 етап – з сер.
80-х років
|
- зміна кордонів існуючих держав (Німеччина, Болгарія Туреччина)
- Розпад Австро-Угорщини 1918(Австрія. Угорщина, Чехословаччина);
- Створення Югославії (1918), СРСР (1922);
- Переділ колоніальних володінь Німеччини.
- Розкол Німеччини на ФРН і НДР (1949)
- Ліквідація Східної Пруссії
- Створення соціалістичного табору в Європі;
- Створення держави Ізраїль (1948)
- Розпад колоніальних імперій
(1960 р. – рік Африки);
1. Об’єднання Німеччини (1990 р.);
2. Об’єднання Ємену (1990 р.)
3. Розпад СРСР на 15 країн (1991 р.);
4. Розпад Чехословаччини (1993 р.);
5. Розпад Югославії на 6 країн (1991 – 2006 рр);
6. Продовження деколонізації
|
Походження гірських порід
Магматичні
|
Осадові
|
Метаморфічні
|
Глибинні: граніт, лабрадорит
|
Уламкові: пісок, глина, щебінка, галька, валун, гравій, каолін
|
Вапняк , крейда --- мармур
|
Хімічні: кам’яна і калійна солі, вапняк
|
Вугілля --- графіт
| |
Поверхневі : базальт, пемза, туф
|
Органічні: вугілля, торф, крейда, вапняк-черепашник, нафта, газ…
|
Граніт --- гнейс
|
Пісковик --- кварцит
|
Міжнародні організації світу
І. Загальнополітичні ІІ. Спеціальні
Організація Об’єднаних Націй (ООН) –
192 держави
|
1. Військові
| |
Головні органи
Генеральна Асамблея (ГА)
Рада Безпеки (РБ)
Економічна і Соціальна Рада
ООН (ЕКОСОР)
Міжнародний суд
Секретаріат ООН
|
Спеціальні органи
Всесвітній поштовий Союз (ВПС)
Міжнародна організація праці(МОП)
ЮНЕСКО
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВОЗ)
Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО)
|
Організація Північноатлантичного договору (НАТО)-28 країн Європи та Північної Америки. Штаб-квартира в Брюсселі – США, Канада, Франція, Польща, Словаччина, Чехія…
Військово-політичний союз Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії, Малайзії, Сінгапура (АНЗЮК);
Військово-політичний блок Австралії, Нової Зеландії та США (АНЗЮС)
|
Рух Неприєднання - 100 країн Африки, Азії, Латинської Америки, Європи. Штаб-квартира – в Белграді
|
2. Економічні
Світова Організація торгівлі (СОТ)-Штаб-квартира в Женеві. 153 держави
Європейський Союз (ЄС)- 27 країн Європи
Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі (НАФТА)- США, Канада, Мексика;
Організація Південноамериканських держав (МЕРКУСОР)
Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН)-10 країн Азі ї- Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, Сінгапур, Лаос…
Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС)- 20 держав – США, Канада, Японія, Австралія, Чилі, Перу…
Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК)
13нафтодобувних країн – Алжир, ОАЕ, Лівія, Катар, Саудівська Аравія, Іран, Ірак…
Ліга арабських держав (ЛАД)-22 країни Пд-Зх Азії та Північної Африки;
Африканський Союз (АС)- Всі незалежні держави Африки ;
| |
Рада Європи(РЄ) – Штаб-квартира в Страсбурзі
47 держав світу в тому числі Україна
|
3. Валютно-фінансові
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР)
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР)
| |
Співдружність Незалежних Держав (СНД) – 10 держав. Штаб-квартира у Мінську. Колишні Республіки СРСР.
|
4. Інтелектуально-аналітичні
Римський клуб – міжнародна неурядова організація, яка переймається актуальними проблемами людства
| |
Всесвітня туристська організація (ВТО)- координує індустрію туризму, об’єднує 130 держав світу;
Дослідження території України
Прізвище
|
Дослідження , праці
|
Геродот 484-425рр.до н.е.
|
Праця «Історія»- описав південь України
|
Страбон, Пліній Старший, Птолемей, Гіппократ І ст..до н.е.
|
В багатотомних описах стародавнього світу описали «Сарматію» - землі сучасної України
|
Давньоруські монахи 1073-1116рр.
|
Літописне зведення 1073 р. «Повість минулих літ» - шлях «із варяг у греки»
|
1187 р.
|
Київський літопис – вперше назва «Україна»
|
Гійом де Боплан 1650 р.
|
«Опис України», створення карт України
|
Г.Капустін 1721 р.
|
Виявив родовища кам’яного вугілля в Донбасі
|
В. Зуєв 1781 р.
|
Відкрив поклади залізної руди в Кривому Розі
|
П. Семенов-Тян-Шанський 1845р.
|
Описав територію України
|
П. Чубинський 1869-1873 р.
|
Автор слів гімну України, за його ініціативою в Києві був створений Південно-Західний відділ Географічного товариства
|
В.В.Докучаєв кінець ХІХ ст..
|
Розробив основи ґрунтознавства, проблкми боротьби з посухами й бурями
|
В.І.Вернадський (1863-1945)
|
Академік, 1 президент АН України, Вчення про біосферу і ноосферу, геохімічні дослідження
|
П.А.Тутковський (1858-1930)
|
Геолог, гідролог, академік АНУ, 1 директор Національного географічного музею України, розробив природне районування України. Праця «Природне районування»
|
С.Л.Рудницький (1877-1937)
|
Автор «Краткої географії України», , шкільних підручників з географії У, організатор і директор Українського науково-дослідного інституту географії і картографії в Харкові.
|
Г.М.Висоцький (1865-1940)
|
Геоботанік, ґрунтознавець, лісівник,доктор астрономії. Вивчав вплив клімату на ліси, запропонував ідею використання лісосмуг.
|
Б.І.Срезневський(1857-1934)
Й. Косоногов, А. Воєйков
|
Метеоролог і кліматолог,організатори метеослужби в Україні
|
К.Г.Воблий (1876-1947)
|
Економ географ, економіст. Завкафедрою економічної географії Київського університету. Розробив схему економічного районування України
|
П.С.Погребняк (1900-1976)
|
Ліснивник, ґрунтознавець, геоботанік, ландшафтознавець. Освоєння піщаних просторів Херсонщини. Голова Українського товариства охорони природи
|
В.М.Кубійович (1900-1985)
|
Географ, демограф, картограф. Редактор 10-томної «Енциклопедії українознавства», один зі створювачів «Атласу України і суміжних країн», «Географії українських і суміжних земель»
|
В.Г.Бондарчук (1905)
|
Геолог, геоморфолог. Підручники з геології України, геоморфології У. очолював роботу над складенням Палеогеографічного атласу УРСР.
|
М.М.Паламарчук (1916-2000)
|
Економгеограф, економіст. Вивчав економіку промисловості та сільського господарства. Автор підручників з географії У, посібників з економічної географії.
|
О.Клосовський
В.Каразін
М. Драгоманов
|
Метеоролог-геофізик, Праця «Мережа П-З Росії»
Засновник Харківського університету, запропонував створення мережі метеостанцій
фольклорист
|
Л. Руденко 1991
П.Шищенко
|
Директор національної АН України
Президент Українського географічного товариства
|
Корисні копалини України та їх географічне розташування
Мінеральні сировинні ресурси
|
Види
|
Корисні копалини
|
Географічне розташування
| |
Основні родовища
|
Області України
| |||
Рудні (металеві)
|
Руди чорних металів
|
Залізні руди
|
Криворізький басейн
Маріупольське
Південно-Білозерське
Керченський басейн
|
Дніпропетровська
Донецька
Запорізька
АР Крим
|
Марганцеві руди
|
Нікопольський басейн
Великотокмацьке
|
Дніпропетровська
Запорізька
| ||
Руди кольорових металів
|
Нікелеві
|
Деренюське
Побузьке
Капітанівське
Сухохутірське
Девладівське
|
Кіровоградська
Дніпропетровська
| |
Титанові
|
Іршанське
Малишівське
Самотканське
|
Житомирська
Дніпропетровська
| ||
Алюмінієві
|
Смілянське
Високопільське
Калініно-Шевченківське
|
Черкаська
Дніпропетровська
Донецька
| ||
Мідні
|
Рафалівське
|
Рівненська
| ||
Поліметалеві (свинець, цинк)
|
Бийганське
Берегівське
|
Закарпатська
| ||
Ртутні
|
Микитівське
|
Донецька
| ||
Золото
|
Мужієвське
|
Закарпатська
| ||
Паливні
|
Енергетичні горючі
|
Кам’яне вугілля
|
Родовища Донецького басейна
|
Донецька
Дніпропетровська
Луганська
|
Львівсько-Волинський басейн
|
Львівська
Волинська
| |||
Буре вугілля
|
Дніпровський басейн:
Миронівське
Новоолександрівське
Козацьке
Андрушівське
Оріхівське
|
Кіровоградська
Дніпропетровська
Черкаська
Житомирська
Запорізька
| ||
Газ природній
|
Березівське
Вишнівське
Шебелинське
Котелівське
Семиренківське
Абазівське
Залужанське
Гринівське
Фонтанівське
Штормове
Глібовське
|
Харківська
Полтавська
Львівська
Івано-Франківська
АР Крим
| ||
Нафта
|
Козіївське
Старосамбірське
Волинське
Бугруватівське
Східносаратське
|
Харківська
Полтавська
Львівська
Сумська
Одеська
| ||
Найбільші мегаполіси світу
Назва мегаполіса
|
Розташування
|
Країна
|
Блакитний банан
|
Від Пн-Зх Англії до Мілана
|
Західна Європа
|
Токайдо
|
Токіо – Осака, Кобе
|
Японія
|
Босваш
|
Бостон - Вашингтон
|
США
|
Чіпіт
|
Чикаго - Пітсбург
|
США
|
Сансан
|
Сан – Дієго – Сан - Франциско
|
США
|
Рейнсько-Рурський
|
Німеччина – Нідерланди
| |
Англійський
|
Лондон - Ліверпуль
|
Велика Британія
|
Бразильський
|
Ріо-де-Жанейро – Сан-Паулу
|
Південна Америка
|
Москва
|
Москва і область
|
Автомобільні компанії світу
Країна
|
Автомобільні компанії
|
Японія
|
Тойота, Хонда, Ніссан, Сузукі, Мазда, Мітсубісі, Субару, Кавасакі …
|
США
|
Бьюік, Хадсон, Хаммер, Шевролет, Джип, Крайслер, Кайзер, Лінкольн, Форд, Меркурій, Дженерал Моторс, Каділлак
|
Німеччина
|
Фольксваген, Опель, Ауди, БМВ, Мерседес
|
Франція
|
Альфа Ромео, Ситроен, Рено, Пежо
|
Велика Британія
|
Ленд Ровер, Ягуар, Бентлі, Роллс-Ройс, Міні Купер, Лотус, Бристоль
|
Італія
|
Фіат, Альфа-Ромео, Феррарі, Мазераті, Ламброджині
|
Швеція
|
СААБ, Вольво
|
Чехія
|
Шкода, Татра
|
Південна Корея
|
КІА
|
Орієнтування за картою
Поняття
|
Визначення
|
Магнітний азимут Ам
|
Кут між північним напрямком магнітного меридіана і напрямком на певну точку. За ходом годинникової стрілки
Ам = А + b (західне схилення); Ам = А – ь (Східне схилення)
|
Дійсний азимут А
|
Кут між північним напрямком дійсного географічного меридіана і напрямком на певну точку
|
Магнітне схилення b
|
Кут між північним напрямом дійсного і магнітного меридіана
|
Дирекційний кут
|
Кут між північним напрямом вертикальної лінії кілометрової сітки і напрямом на точку
|
Поправка напряму або відхилення магнітної стрілки
|
Кут між північним напрямом вертикальної лінії кілометрової сітки і магнітним меридіаном
|
Зображення за масштабом
Вид карти
|
Масштаб
|
План місцевості
|
М 1: 5 000 і більше
|
Великомасштабні карти
|
М 1: 5 000 – 1 : 200 000
|
Середньомасштабні карти
|
М 1: 200 000 – 1 000 000
|
Дрібномасштабні карти
|
М 1: 1 000 000 і дрібніше
|
Центри народних промислів
Центри
|
Народний промисел
|
Область
|
Косів
|
Килимарство, ткацтво, кераміка
|
Івано-Франківська
|
Клембівка
|
Вишивання
|
Вінницька
|
Опішня
|
Різьблення. Декоративне скло
|
Полтавська
|
Решетилівка
|
Ткацтво, килимарство
|
Полтавська
|
Петриківка
|
Декоративний розпис
|
Дніпропетровська
|
Коростень
|
Парцеляново-фаянсові вироби
|
Житомирська
|
Кролевець
|
Художнє ткацтво
|
Сумська
|
Геохронологічна таблиця
Ера
|
Період
|
Етапи горотворення
|
Утворення рельєфу
|
Кайнозойська
|
Четвертинний (антропоген)
|
Альпійський
|
Альпи, Гімалаї,
|
Неогеновий
|
Частина Кордильєр
| ||
Палеогеновий
|
Атлас, Карпати
| ||
Мезозойська
|
Крейдовий
|
Мезозойський
|
Хребти Східної Азії
|
Юрський
|
Частина Кордильєр
| ||
Тріасовий
| |||
Палеозойська
|
Пермський
|
Герцинський
|
Уральські гори
|
Кам’яновугільний
|
Аппалачі
| ||
Девонський
| |||
Силурійський
|
Каледонський
| ||
Ордовікський
|
Скандинавські гори
| ||
Кембрійський
| |||
Докембрій
|
Протерозойський
|
Байкальський
|
Фундаменти давніх платформ
|
Архейський
|
Хребти Прибайкалля
|
Найдовші річки світу
Річка
|
Довжина,км
|
Материк
|
Ніл (з Кагерою)
|
6671
|
Африка
|
Амазонка (з Мараньйоном)
|
6400
|
Південна Америка
|
Янцзи (Чанцзян)
|
6300
|
Євразія
|
Міссісіпі (з Міссурі)
|
6019
|
Північна Америка
|
Об (з Іртишем)
|
5410
|
Євразія
|
Амур (з Аргунню)
|
4444
|
Євразія
|
Лена
|
4400
|
Євразія
|
Єнісей
|
4092
|
Євразія
|
Волга
|
3531
|
Євразія
|
Дніпро
|
2201
|
Євразія
|
Найбільші озера світу
Назва озера
|
Площа, км2
|
Походження котловини
|
Каспійське море - озеро
|
376000
|
Реліктове, залишкове
|
Верхнє (Великі Американські)
|
82100
|
Тектонічне, поглиблене льодовиком
|
Вікторія (Африка)
|
69463
|
Тектонічне. У прогині земної кори
|
Гурон (Великі Американські)
|
60000
|
Тектонічне
|
Мічиган (Великі Американські)
|
57800
|
Тектонічне
|
Танганьїка (Африка)
|
31986
|
Тектонічне .В розломі земної кори
|
Байкал (Євразія)
|
31500
|
Тектонічне. В розломі земної кори
|
Ньяса (Африка)
|
28878
|
Тектонічне. В розломі земної кори
|
Аральське море-озеро
|
24200
|
Залишкове. реліктове
|
Балхаш (Євразія)
|
18300
|
Залишкове
|
Ладозьке, Онезьке (Європа)
|
17703. 9690
|
Льодовикові
|
Торф
|
Поліське
Молочне
Семерне
|
Волинська
Рівненська
| ||
Горючі сланці
|
Бовтиське
|
Кіровоградська
| ||
Нерудні
неметалеві
|
Гірничо-
хімічна
сировина
|
Самородна сірка
|
Немирівське
Яворівське
Роздольське
Подорожнянське
|
Львівська
Тернопільська
Івано-Франківська
|
Кам’яна сіль
|
Новокарфагенівське
Артемівське
Роменське
Єфремівське
Солотвинське
|
Донецька
Сумська
Харківська
Закарпатська
| ||
Калійні солі
|
Стебницьке
Калуш-Голинське
|
Львівська
Івано-Франківська
| ||
Будівельна сировина
|
Граніт
|
Омельянівське
Жежелівське
Тиврівське
Панське
Старобабанське
Новоданилівське
|
Житомирська
Вінницька
Черкаська
Миколаївська
| |
Мармур
|
Новопавливське
Требушанське
Більшокаменецьке
Білинське
|
Харківська
Закарпатська
АР Крим
| ||
Пісок кварцовий
|
Новоселівське
Авдіївське
Новомихайлівське
Волошинське
|
Харківська
Донецька
Львівська
| ||
Металургійна сировина
|
Вогнетривкі глини
|
Часово-Ярське
П’ятихатське
Обознівське
Пологівське
|
Донецька
Кіровоградська
Запорізька
| |
Вапняк флюсовий
|
Оленівське
Краснопартизанське
|
Донецька
АР Крим
| ||
Талько-магнезіт
|
Правдинське
|
Дніпропетровська
| ||
Кольорове та ювелірне каміння
|
Мармуровий онікс
|
Калюсин
|
Хмельницька
| |
Топаз,
берил,
кварц
|
Володарсько-Волинське
|
Волинська
| ||
Мінеральні води та грязі
|
Мінеральні води
|
Березівське
Миргородське
Моршинське
Трускавецька
|
Харківська
Полтавська
Львівська
| |
Термальні води
|
Ужгородське
Василівське
Сакське
|
Закарпатська
АР Крим
| ||
Лікувальні грязі
|
Євпаторійське
Сасикське
Куяльник
|
АР Крим
Одеська
|
ТИПИ НЕВЕЛИКИХ ФОРМ РЕЛЬЄФУ УКРАЇНИ
Тип рельєфу
|
Рельєфоутворюючі процеси і фактори
|
Форми рельєфу
|
Райони найбільшого поширення
|
Ерозійно-акумулятивний
Водноерозійний
|
Площинна ерозія і акумуляція; лінійна ерозія та акумуляція тимчасових водостоків; ерозія та акумуляція постійних водостоків
|
Змиті верхні частини схилів; делювіальні шлейфи нижньої частини схилів;
Ерозійні борозни, лощини, яри, балки;
долини річок
|
Ерозія на височинах, акумуляція на низовинах
|
Денудаційний
|
Неотектонічні підняття;
різні види денудації
|
Горби – «останці», пасма, вали, уступи
|
Товтри, Донецький кряж, Житомирське Полісся
|
Льодовиковий (змінений ерозією)
|
Давня льодовикова денудація та акумуляція
|
Горби напірної морени, ози, ками, гляціодислокації, гляціовідторженці;
кари (в горах), цирки
|
Полісся
|
Воднольодовиковий
|
Ерозія та акумуляція талих льодовикових вод
|
Піщані (зандрові) рівнини, ози, ками, прохідні долини
|
Житомирська, Волинська області
|
Гравітаційний
|
Круті схили,
виклинювання підземних вод
|
Зсуви, «шишаки»; обвально – осипні шлейфи на схилах
|
Праві береги річок
|
Карстовий
|
Розчинні у воді тріщинуваті гірські породи (вапняки, гіпс, солі, крейда); циркулююча вода
|
Відкритий карст (кари, воронки, долини, провали); покритий карст (печери, шахти, каверни, лійки)
|
Кримські гори, Карпати,
Причорноморська низовина,
Донецький кряж
|
Еоловий
|
Вітрова ерозія, сипучі гірські породи
|
Дюни, кучугури, котловини, видування
|
Полісся,
Херсонська область
|
Суфозійний
|
Просадки лісових порід на плоских вододілах
|
«Степові блюдця», поди
|
Придніпровська, Причорноморська низовини
|
Береговий
|
Дія хвиль (абразія, акумуляція)
|
Коси, берегові бари, пляжі, морські тераси
|
Узбережжя морів
|
Техногенний
|
Діяльність людини, техніка
|
Кар’єри, відвали, дамби, насипи, кургани, будівлі тощо
|
Донецька, Дніпропетровська та інші області
|
Вулканічний
|
Давній вулканізм
|
Вулканічні хребти, горбистість, грязеві вулкани, лаколіти Криму
|
Українські Карпати, Закарпаття,
Кримські гори
|
Економічні райони України
Район
|
Області
|
Площа, тис. км2
|
Населення
Млн.ос.
|
Спеціалізація
|
Донецький
|
Донецька, Луганська
|
53,2 -8,8%
|
6,8-14,8%
|
Індустріальний,21% промислової, 8%с/г продукції, вугільна, ел-енергетика, чорна металургія, машинобудування, хімічна, ПБМ; с/г приміського типу
|
Придніпровський
|
Дніпропетровська, Запорізька
|
59,1 -9,8%
|
5,2 – 11,3%
|
Індустріально-аграрний,
18% пром.. 10% с/г продукції, гірничодобувна, чорна металургія, коксохімія, хімічна, машинобудування, ел-енергетика; вирощування пшениці, кукурудзи, соняшнику, м’яса, молока
|
Північно-Східний
|
Харківська, Полтавська, Сумська
|
84 – 13,9%
|
5,5 – 11,8%
|
Індустріально-аграрний,
14% пром..,14% с/г продукції, машинобудування. Металообробка, хімічна, харчова, легка промис ловості
Вирощування зернових, цукрового буряка, соняшнику, птахівництво
|
Столичний
|
Київська, Чернігівська, Житомирська
|
90,7 -15,1%
|
6,9 – 14,9%
|
Індустріально-аграрний,
13% пром.., 15% с/г продукції
Машинобудування, легка, хімічна, харчова пром..
Вирощування зернових, льону, цукрового буряка
|
Причорноморський
|
Одеська. Миколаївська, Херсонська, АР Крим
|
113,4 – 18,8%
|
7 – 15,3%
|
Аграрно-індустріальний,
12% пром.., 17% с/г продукції
Суднобудування, с/г машини, харчова пром.., Вирощування зернових, рису, соняшнику, тютюну, цукрового буряка, ефіро-олійних, садів, винограду, овочевих і баштанних культур. Рекреаційне господарство
|
Карпатський
|
Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька
|
56,6 – 9,3%
|
6,1 – 13,2%
|
Індустріально-аграрний,
9% пром.., 10% с/г продукції
Машинобудування, харчова гірничодобувна, хімічна, легка, лісова, деревообробна, ПБМ;
Скотарство, вівчарство, конярство, вирощування зернових, винограду, садівництво, тютюну, картоплі.
|
Подільський
|
Вінницька, Хмельницька, Тернопільська
|
60,9 -10,1%
|
4,1 – 8,8%
|
Аграрно-індустріальний,
13,5% с/г., 6% пром… продукції
Машинобудування (С/г, та для харчової пром..), хімічна, ПБМ, парцеляново-фаянсова, легка. Вирощування зернових, буряка, картоплі. Овочів, сади, соняшник. Тютюн. Кормові культури
|
Центральний
|
Черкаська, Кіровоградська
|
45,5 – 7,6%
|
2,3 – 5,2%
|
Аграрний,9% с/г, 4% пром.. продукції
С/г машинобудування, хімічна, гірничодобувна, харчова, легка;
Вирощування зернових, буряка, соняшнику, овочів, баштанних, садів. Скотарство, свинарство
|
Північно-Західний
|
Волинська, Рівненська
|
40,3 – 6,6%
|
2,2 - 4,7%
|
Аграрний,5% с/г, 3% пром..продукції
Харчова, Легка, машинобудування, ел-енергетика; Вирощування кормових, льону, картоплі, буряку; скотарство, свинарство
|
Центри лісової промисловості
Галузь
|
Основні центри
|
Лісозаготівельна
|
Карпати, Полісся
|
Деревообробна
|
Чернівці, Берегомет, Брошнів, Вигода,Рахів, Свалява, Стрий (Карпати), Костопіль, Ковель (Полісся)
|
Меблева
|
Київ, Харків, Львів. Ужгород, Свалява, Чернівці, Дніпропетровськ…
|
Целюлозно-паперова
|
Жидачів (Львівська), Рахів (Закарпаття), Корюків (Чернігівська), Понінка (Хмельницька)Херсон, Ізмаїл (Одеська), Малин (Житомирська). Дн-петр.
|
Лісохімічна
|
Великий Бичків, Вигода, Свалява, Перечин (Карпати), Славута, Коростень, Клевань (Полісся)
|
Торгівельні марки України
Торгівельна марка
|
Продукція
|
Місце розташування
|
«Україночка»
|
Питна вода «Україночка»
|
Київ
|
«Наша Ряба»
|
М'ясо птахів
|
Київ
|
«Чумак»
|
Майонез, кетчупи…
|
Херсон
|
«Олійна»
|
Соняшникове масло
|
Дніпропетровськ
|
«Сармат»
|
Пиво
|
Донецьк
|
«Щедрий дар»
|
Соняшникове масло
|
Київ
|
«Славутич»
|
пиво
|
Запоріжжя
|
«Левада»
|
Напівфабрикати
|
Одеса
|
«Олком»
|
Майонез, масло
|
Київ
|
«Рошен»
|
Кондитерські вироби
|
Київ
|
«Біола»
|
Соки, Напої
|
Дніпропетровськ
|
«Шисхол»
|
морозиво
|
Нова Одеса
|
«Світоч»
|
Кондитерські вироби
|
Львів
|
«Сандора»
|
Соки, газовані напої
|
Миколаївська область
|
«АВК»
|
Кондитерські вироби
|
Київ
|
Участь України в міжнародних організаціях
Організація
|
Дата вступу
|
Склад
|
ООН (Організація Об’єднаних Націй)
|
1945
|
192 держави світу
|
СОТ (Світова організація торгівлі»
|
2008
|
Більше 150 держав світу
|
СНД (Співдружність Незалежних Держав»
|
1991
|
Колишні радянські республіки 12
|
МВФ (Міжнародний Валютний Фонд)
|
1992
| |
ЧРЕС (Чорноморський район економічного співробітництва»
|
1992
|
Україна, Азербайджан, Албанія, Вірменія, Болгарія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина
|
ГУАМ
|
2007
|
Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова
|
ЄБРР (Єдиний Банк реконструкції і розвитку)
|
1994
| |
НАТО (Північноатлантичний договір»
|
Україна активно співпрацює з НАТО
| |
Рада євроатлантичного партнерства
|
1994
|
Країни Європи, СНД, США, Канада
|
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ФОРМ РЕЛЬЄФУ УКРАЇНИ
Назва форми рельєфу
|
Максимальна висота
|
Українські Карпати
|
Г. Говерла 2061 м.
|
Кримські гори
|
Г. Роман-Кош
|
Поліська низовина
|
Словечансько-Овруцький кряж 316 м
|
Придніпровська низовина
|
236 м
|
Причорноморська низовина
|
120 м (179 м Тарханкут)
|
Закарпатська низовина
|
Берегівське горбогір’я 369 м
|
Подільська височина
|
Г. Камула 471 м
|
Волинська височина
|
Мізоцький кряж 342 м
|
Хотинська височина
|
Г. Берда 515 м
|
Придніпровська височина
|
Канівські гори 323 м
|
Приазовська височина
|
Г. Бельмак – Могила 324 м
|
Донецька височина
|
Г. Могила-Мечетна 367 м
|
Складові частини Гірських систем
Назва хребтів
|
Характеристика хребтів
|
Українські Карпати
| |
Зовнішні (Скибові) Карпати
|
Включає Східні Бескиди, Горгани, Покутсько-Буковинські Карпати – середньовисотні гори
|
Вододільно-Верховинські Карпати
|
Сукупність низьких складчато-брилових хребтів, верховин та міжгірних улоговин. Тут проходять основні карпатські перевали
|
Полонинсько-Чорногірські Карпати
|
Найвища смуга, до якої належать Полонинський хребет, Свидовець, Чорногора (Говерла 2061м), Гринявські гори. Тут поширені льодовикові форми: кари, цирки, морени. Полонини
|
Мармароський масив
|
Знаходиться на південь від Чорногори і складається з Рахівських і Чивчинських гір
|
Вулканічні Карпати
|
Пасма згаслих вулканів на межі із Закарпаттям
|
Кримські гори
| |
Зовнішнє пасмо
|
Найнижче, максимальні висоти 344 м
|
Внутрішнє пасмо
|
Середнє за висотою 500-738 м
|
Головне пасмо
|
Найвище до 1000-1500 м. Вершини – яйли. Г.Роман-Кош 1545 м
|
РІЧКИ УКРАЇНИ З ПРИТОКАМИ
Річка
|
ЇЇ притоки
|
Дніпро
|
Ліві притоки: Десна (Сейм, Снов, Остер), Супій, Сула (Терн, Ромен,Удай, Сліпорід,Оржиця), Псел (Хорол, Говтва, Ташань), Ворскла (Коломак, Мерло), Оріль (Орчик, Берестова), Самара (Вовча, Бик, Тернівка), Кінська.
Праві притоки: Прип’ять(Вижівка, Турія, Стохід), Стир, Горинь, Ствига, Уборть, Словечна, Желонь, Уж), Тетерів (Ірша, Здвиж), Ірпінь, Рось, Вільшанка, Тясмин, Мокра Сура, Інгулець
|
Південний Буг
|
Ліві: Бужок, Іква, Десна, Соб, Удич, Синиця, Синюха (Ятрань, Гірський Тікич, Гнилий Тікич, Вел. Вись, Чорний Ташлик), Мертвовід, Гнилий Яланець, Інгул;
Праві: Згар, Рів, Сільниця,Дохна, Савранка, Кадима
|
Вісла
|
Західний Буг, Сан
|
Дністер
|
Ліві: Верещиця, Зубра, Свірж, Гнила Липа, Золота Липа, Коропець, Стрипа, Серет, Нічлава, Збруч, Смотрич, Студениця, Ушиця, Калюс, Лядова. Немая, Мурафа, Русава. Марківка, Ягорлик;
Праві: Стривігор, Тисмениця, Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця.
|
Дунай
|
Прут (Черемош), Сірет, Тиса(Лотариця, Боржава, Ріка. Теребля, Тересва)
|
Сіверський Донець
|
Ліві: Вел. Бурлук, Оскіл, Жеребець,Красна, Борова, Айдар, Деркул;
Праві: Уда(Харків, Лопань), Мож, Берека, Казенний Торець, Бахмут, Лугань. Вел. Кам’янка.
|
Річки басейна Азовського моря
|
Міус (Кринка, Нагольна), Кальміус (Кальчик), Берда, Обитічна, Лозуватка, Молочна (Юшанли), Салгир
|
Міста України та річки
Місто
|
Річка, на якій воно розташовано
|
Чернігів
Кривий Ріг
Полтава
Горлівка
Луганськ
Харків
Маріуполь
Житомир
Хмельницький, Вінниця, Миколаїв
Рівне
Луцьк
Івано-Франківськ
Чернівці
Ужгород
|
Десна
Інгулець
Ворскла
Бахмут
Лугань
Харків
Кальміус. Кальчик
Тетерів
Південний Буг
Горинь
Стир
Бистриця
Черемош
Уж
|
Основні характеристики річок
Падіння річки
|
Різниця висот витоку та гирла
|
Похил річки
|
відношення падіння до довжини
|
Живлення
|
Поповнення водою. На Україні змішаний тип живлення з переважанням дощового
|
Режим річок
|
Особливості поведінки впродовж року
|
- повінь
|
Тривале піднесення рівня води навесні
|
- межень
|
Найнижчий рівень води у річці (влітку)
|
- паводок
|
Раптовий підйом рівня води у різні пори року
|
- льодостав
|
Період покриття льодом
|
Витрата води
|
Об’єм води, що протікає через поперечний переріз річки за певний часQ=F * V
|
Річний стік
|
Витрати води у річці за рік
|
ТИПИ ОЗЕР ПО ПОХОДЖЕННЮ
Тип озер
|
Місцезнаходження, приклади
|
Заплавні (озера-стариці)
|
В долинах річок Полісся, Дунаю
|
Загатні
|
Українські Карпати (Синевир, Шибенне)
|
Лиманні
|
Сасик( Кундук). Кагул, Шагани, Сасик в Криму
|
Залишкові
|
Перекопські озера, Саки. Донузлав
|
Льодовикові
|
Озера Карпат (Марічейка. Бребенескул, Несамовите)
|
Вулканічні
|
Озера Закарпаття (Синє, Липовецьке)
|
Карстові
|
Шацькі озера (Світязь), Слов’янські озера в Донбасі, Караголь в Кримських горах
|
Основні центри машинобудування
Назва галузі
|
Основні центри
|
Важке та енергетичне
|
Донецьк, Дніпропетровськ, Луганськ, Кривий Ріг, Краматорськ (Дон.), Маріуполь, Харків
|
Приладобудування
|
Київ, Харків, Львів, Суми, Одеса, Ужгород, Дніпропетровськ
|
Верстатобудування
|
Харків, Одеса, Київ, Львів, Запоріжжя, Дн-петровськ, Бердичів (Жит.)
|
Транспортне
- автомобілебудування
- Тролейбуси
- Мотоциклети
- Велосипеди
- Локомотиви
-
- Суднобудування
- Літакобудування
|
Запоріжжя, Кременчук, Львів, Луцьк
Дн-петровськ, Львів, Київ
Київ
Харків
Луганськ (тепловози), Харків (електровози), Кременчук, Стаханов, Маріуполь (вагони)
Київ, Запоріжжя, Херсон, Ізмаїл, Миколаїв. Керч, Феодосія
Київ. Харків
Дніпропетровськ, Харків (космічна техніка)
|
Сільськогосподарське
|
Харків(гусеничні трактори)
Дніпропетровськ, Харків (колісні трактори)
Херсон (кукурудзозбиральні комбайни)
Тернопіль, Дніпропетровськ (бурякозбиральні комбайни)
Хмельницький (кормозбиральні комбайни)
Кіровоград (сівалки)
Одеса (плуги)
Бердянськ (жниварки)
|
Центри хімічної промисловості
Продукція
|
Центри
|
Кам’яна сіль
|
Артемівськ, Слов’янськ (Донецька), Солотвино (Закарпаття)
|
Сода
|
Лисичанськ (Луганська), Красноперекопськ (Крим). Калуш (Ів-Фран.)
|
Сірчана кислота
|
Новий Розділ, Яворівське, Новояворівське (Львівська), Дніпродзержинськ, Рівне
|
Калійні добрива
|
Калуш (Ів-Франківської), Стебник (Львівської)
|
Фосфатні добрива
|
Вінниця, Одеса, Суми, Маріуполь, Костянтинівка (Донецька)
|
Азотні добрива
|
Рівне , Черкаси, Одеса, Алчевськ, Северодонецьк, Лисичанськ (Луганська), Горлівка (Донецька), Запоріжжя, Дніпродзержинськ
|
НПЗ
|
Лисичанськ, Кременчук, Одеса, Херсон, Дрогобич (Львівська)
|
Полімери
|
Северодонецьк, Донецьк, Дніпродзержинськ, Запоріжжя
|
Хімічні волокна
|
Чернігів. Київ, Черкаси, Сокаль (Львівська)
|
Шини
|
Дніпропетровськ, Біла Церква
|
Лакофарбова
|
Дніпропетровськ, Одеса, Суми, Вінниця, Дрогобич, Чернівці
|
Фармацевтична
|
Київ. Львів, Харків, Одеса, Дніпродзержинськ
|
Центри легкої промисловості
Галузь
|
Основні центри
|
Бавовняна
|
Херсон, Тернопіль, Донецьк, Київ, Львів. Чернігів
|
Вовняна
|
Луганськ, Чернігів, Одеса, Дунаївці (Хмельницька), Суми
|
Лляна
|
Київ, Черкаси
|
Шовкова
|
Рівне, Житомир
|
Трикотажна
|
Київ, Донецьк, Полтава, Луганськ, Дніпропетровськ
|
Шкіряно-взуттєва
|
Харків. Київ, Львів, Луганськ,Дніпропетровськ, Одеса, Вознесенськ
|
Типи електростанцій та їх розміщення
Тип електростанцій
|
Назва
|
Місце розміщення
|
Теплові
|
Вуглегірська
|
Донецька область
|
Слов’янська
|
Донецька
| |
Зуївська
|
Донецька
| |
Старобешівська
|
Донецька
| |
Курахівська
|
Донецька
| |
Придніпровська
|
Дніпропетровська область
| |
Запорізька
|
Запорізька
| |
Криворізька
|
Дніпропетровська
| |
Київська
|
Київська
| |
Трипільська
|
Київська
| |
Зміївська
|
Харківська
| |
Ладижинська
|
Вінницька
| |
Бурштинська
|
Івано-Франківська
| |
Добротвірська
|
Львівська
| |
Атомні
|
Рівненська
|
Кузнецовськ Рівненської
|
Хмельницька
|
Нетішин Хмельницької
| |
Південноукраїнська
|
Южноукраїнськ Миколаївської
| |
Запорізька
|
Енергодар Запорізької
| |
Гідравлічні
|
Київська
|
Київська
|
Канівська
|
Черкаська
| |
Дніпро
|
Кременчуцька
|
Полтавська
|
Дніпродзержинська
|
Дніпропетровська
| |
Дніпровська
|
Запорізька
| |
Каховська
|
Херсонська
| |
Пд.. Буг
|
Костянтинівська
|
Миколаївська
|
Дністер
|
Дністровська
|
Чернівецька
|
Теребля, Ріка
|
Теребле-Ріцька
|
Закарпатська
|
Центри промисловості будівельних матеріалів
Галузь
|
Центри
|
Розміщення
|
Цементна
|
Амвросієвка, Єнакієве, Краматорськ
Балаклія
Миколаїв
Кривий Ріг
Здолбунів
Кам’янець-Подільський
|
Донецька
Харківська
Львівська
Дніпропетровська
Рівненська
Хмельницька
|
Залізобетонна
|
Київ, Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Маріуполь
|
Донецька
|
Виробництво кераміки
|
Донбас, Полтава, Суми, Кіровоград, Тернопіль, Харків, Львів
| |
Скляна промисловість
|
Артемівськ, Костянтинівка
Лисичанськ
Київ. Запоріжжя, Львів
|
Донецька
Луганська
|
Парцеляново-фаянсова
|
Тернопіль, Суми, Полтава
Дружківка
Буди
Вишневе
Коростень, Баранівка, Довбиш, Кам’яний Брід
Полонне
|
Донецька
Харківська
Київська
Житомирська
Хмельницька
|
Класифікація ландшафтів України
Одиниці класифікації
|
Ландшафти
| |
Рівнинні
|
Гірські
| |
Клас
|
Східноєвропейські
|
Кримські, Карпатські
|
Підклас
|
Низовини, Височини
|
Передгірські, низко гірські, міжгірськодолинні
|
Тип
|
Мішанолісові, лісостепові. степові
|
Лісостепові, широколисті, гірськолучні
|
Підтип
|
Північностепові, південностепові, сухостепові
|
Карпати середньо гірські хвойнолісові
|
Вид
|
Рівнини, розчленовані ярами, балками
|
Горбисто-грядова височина на глинах і пісковиках
|
Географічні ландшафти, іх види
ПТК
|
Ознаки
|
Приклади
|
Фація
|
Найпростіший ПТК, що утворюється у межах одного елемента рельєфу
|
Дно чи схил яру, підніжжя горба,дно степового блюдця
|
Урочище
|
Формується у межах невеликої форми рельєфу
|
Яр, балка, горб, дно долини
|
Місцевість
|
Поєднання спільних за походженням урочищ
|
ПТК заплав чи терас річок, межиріччя, горбисті пасма
|
Ландшафт
|
Однорідна за походженням ділянка географічної оболонки
|
Рівнинні ландшафти, гірські ландшафти
|
Фізико-географічне районування України
Одиниці
|
Визначення
|
Приклади
|
Країна
|
Велика ділянка суходолу з певною спільністю рельєфу
|
Східноєвропейська рівнина, Українські Карпати, Кримські гори
|
Зона
|
Частина країни, що сформувалась внаслідок певного співвідношення тепла й вологи
|
Рівнинна частина України – лісова, лісостепова, степова зони
|
Підзона
|
Частина зони, що виділяється кліматом, рослинністю, ґрунтами
|
Степ – північно-, середньо- та сухостепова підзони
|
Провінція
|
Частина зони або гірської країни
|
Лісостеп: західноукраїнська, Дністровсько-Дніпровська…
|
Область
|
Відрізняється геологічною будовою і рельєфом
|
Західноподільська височинна, Перед карпатська височинна області
|
Район
|
Найменша одиниця з переважанням одного виду ландшафтів
|
Зональні ПК – географічні пояси – Природні зони – природні підзони – фізико-географічні краї (провінції)- фізико-географічні області – фізико-географічні райони – місцевості – урочища – фації.
Азональні ПК – ПТК Материків і океанів – Фізико географічні країни – фізико-географічні краї
Заповідники, створені на території України до 1928 року
Назва
|
Рік заснування
|
Площа, га
|
Місцезнаходження
|
Асканія-Нова
|
1898
|
3200
|
Таврійський степ, Чаплина
|
Гористе
|
1919
|
100
|
На північ від Канева
|
Конча-Заспа
|
1919
|
720
|
Поблизу Києва
|
Лісостеповий
ім. Т.Г.Шевченко
|
1923
|
2200
|
Поблизу Канева
|
Надморські заповідники
|
1927
|
25000
|
Узбережжя Чорного й Азовського морів
|
Піскові заповідники
|
1927
|
8700
|
Дніпровські береги
|
Сучасні заповідні території України
Назва
|
Рік створення
|
Площа, га
|
Природна зона
|
Область
|
Біосферні заповідники
| ||||
Асканія-Нова
ім.Фальц-Фейна
|
1898
|
33307
|
Степ
|
Херсонська
|
Чорноморський
|
1927
|
100809
|
Степ
|
Херсонська
Миколаївська
|
Карпатський
|
1968
|
63245
|
Гірська лісова
|
Закарпатська
Івано-Франківська
|
Дунайські плавні
|
1998
|
28402
|
Степ
|
Одеська
|
Природні заповідники
| ||||
Кримський
|
1923
|
44175
|
Гірська лісова
|
АР Крим
|
Український степовий
|
1961
|
2764
|
Лісостеп, степ
|
Донецька
Запорізька
Сумська
|
Луганський
|
1968
|
1608
|
Степ
|
Луганська
|
Поліський
|
1968
|
20104
|
Лісова
|
Житомирська
|
Ялтинський
гірсько-лісовий
|
1973
|
14523
|
Гірська лісова
|
АР Крим
|
Мис Мартьян
|
1973
|
202
|
Лісова
|
АР Крим
|
Карадазький
|
1979
|
2855
|
Гірська лісова
|
АР Крим
|
Розточчя
|
1984
|
2080
|
Лісова
|
Львівська
|
Медобори
|
1990
|
10455
|
Лісова
|
Тернопільська
|
Дніпровсько-Орільський
|
1990
|
3766
|
Степ
|
Дніпропетровська
|
Єланецький степ
|
1996
|
1576
|
Степ
|
Миколаївська
|
Горгани
|
1996
|
5300
|
Гірська лісова
|
Івано-Франківська
|
Опукський
|
1998
|
1592
|
Степ
|
АР Крим
|
Казантипський
|
1998
|
450
|
Степ
|
АР Крим
|
Національні природні парки
| ||||
Карпатський
|
1980
|
50300
|
Гірська лісова
|
Івано-Франківська
|
Шацький
|
1983
|
32515
|
Лісова
|
Волинська
|
Сине вир
|
1989
|
40400
|
Гірська лісова
|
Закарпатська
|
Азово-Сиваський
|
1993
|
54000
|
Степ
|
Херсонська
|
Винницький
|
1996
|
7900
|
Гірська лісова
|
Чернівецька
|
Подільські Товтри
|
1996
|
261315
|
Лісова
|
Хмельницька
|
Святі гори
|
1997
|
40600
|
Степ
|
Донецька
|
Яворівський
|
1998
|
7228
|
Лісова
|
Львівська
|
Українські історичні землі
Назва землі
|
Місце розташування
|
Буковина
|
Захід Чернівецької області
|
Полісся
|
Північ Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської областей
|
Галичина
|
Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області
|
Західна Україна
|
Всі західні області
|
Гетьманщина
|
Лівий і правий береги Дніпра
|
Слобожанщина
|
Схід України: Харківська, пд.-сх Сумської, сх.. Полтавської, пн.-сх Дніпропетровської, пн. Донецької і Луганської областей
|
Запоріжжя
|
Дніпропетровська, Черкаська, Запорізька та Кіровоградська, Частково Херсонська, Миколаївська, Донецька області
|
Покуття
|
Пд.-сх Івано-Франківської області
|
Бесарабія
|
Сх. Чернівецької, Одеська області
|
Таврія
|
Кримський півострів
|
Поділля
|
Хмельницька, Вінницька, частково Тернопільська області
|
Господарство України
Термін
|
Визначення
|
Галузь
|
Сукупність господарських одиниць, які виробляють якісно однорідну продукцію і задовольняють певні потреби суспільства
|
Міжгалузевий комплекс
|
Сукупність взаємопов’язаних підприємств різних галузей, об’єднаних випуском певної продукції.
|
Інфраструктура
|
Галузі, які обслуговують процес виробництва
|
Територіальна структура
|
Сукупність певним чином взаєморозміщених і поєднаних територіальних елементів господарства
|
Промисловий пункт
|
Населений пункт, в якому тільки одне підприємство
|
Промисловий центр
|
Населений пункт з кількома мало пов’язаними підприємствами (Мелітополь)
|
Промисловий вузол
|
Сукупність промислових центрів, які мають спільну інфраструктуру і трудові ресурси (Харківський)
|
Промисловий район
|
Територіальне сполучення однієї або кількох галузей і виробничі зв’язки між ними (Придніпровський)
|
Концентрація
|
Зосередження виробництва на окремих підприємствах, центрах
|
Спеціалізація
|
Випуск на одному підприємстві певного виду продукції (машинобудування)
|
Кооперування
|
Встановлення виробничих зв’язків між підприємствами для випуску складної продукції (машинобудування)
|
Комбінування
|
Поєднання на одному підприємстві всіх стадій переробки певної сировини, що забезпечує безвідходність виробництва (металургія, текстильна…)
|
Розміщення підприємств кольорової металургії
Кольоровий метал
|
Підприємство
|
Алюміній
|
Запоріжжя, Миколаїв, Свердловськ (Луганської обл..)
|
Ртуть
|
Микитівський (Горлівка, Донецької)
|
Цинк
|
Костянтинівський (Донецької )
|
Латунь, мідний прокат
|
Артемівськ (Донецької)
|
Титан, Магній
|
Запоріжжя
|
Титан, цирконій
|
Вільногірськ (Дніпропетровської)
|
Нікель
|
Побузький (Кіровоградська)
|
Золото
|
Мужіївський (Закарпатська)
|
